Хімічна зброя – це один з різновидів зброї масового ураження, коли використовуються бойові отруйні речовини, які токсично впливають на людський організм. Вона створена людиною і може спричинити смерть через асфіксію (задуху), опіки тощо.
У 1993 року була створена спеціальна Конвенція, згідно з якою були заборонені розроблення, застосування, виготовлення, накопичення хімічної зброї.
Хімічна зброя може бути у вигляді газу, порошку чи у рідкій формі.
Контакт з отрутою може статися через дихання або ж через шкіру та/чи слизові оболонки. Інший варіант – через зараження ґрунту. Тоді конкретна місцевість стане непридатною для проживання або цю територію небезпечно перетинати.
Найбільш розповсюджені речовини, які використовуються під час хімічних атак: фосфор, аміак, хлор, зарин, іприт.
Хлор важчий за повітря – від нього потрібно рятуватись на узвищеннях. Основним засобом боротьби з хлором є вода. Потрібно дати потерпілому подихати парами води або аерозолем 0,5% розчину питної соди протягом 15 хвилин. Транспортувати постраждалого можна лише лежачи.
Аміак – безбарвний газ із різким задушливим запахом, схожим на нашатирний спирт, добре розчинний у воді, вибухонебезпечний, токсичний. Аміак легший за повітря, тому для захисту необхідно використовувати укриття, підвали та нижні поверхи будинків. Якщо чуєте запах аміаку – дихати потрібно лише через зволожену ватно-марлеву пов’язку (бажано змочити 5% розчином оцтової або лимонної кислоти).
Зарин – газ важчий за повітря, не має вираженого запаху чи кольору. Створена людиною. Якщо газ вивільняється в повітря, то потрапляє в організм людини через шкіру, слизові оболонки ока та органи дихання.
Якщо одяг людини забруднений зарином, то він може випаровувати газ та шкодити людям довкола.
Іприт може перебувати у газоподібному, рідкому та твердому стані і зазвичай має характерний запах гірчиці або часнику. Токсична дія іприту полягає в ушкодженні очей, шкіри, дихальних шляхів. Симптоми отруєння проявляються із прихованим періодом у дві години, але за спекотної погоди і вологої шкіри вони з’являються одразу. Наслідком контакту з речовиною є поява пухирців із жовтуватою рідиною, які довго загоюються і залишають рубці.
